Напевно майже всі знають, що в мережі – 220В / 50Гц і форма напруги – синусоїдальна. Хто не цікавився – гугл завжди готовий допомогти. Стандарт 230В давно введений вже, але за звичкою продовжують вважати, що номіналом є 220В. Отже, чому форма синусоїдальна? Тому, що синус – це проекція точки, яка обертається, на вісь координат. Якщо друга вісь координат – час, то на графіку з’явиться синус.
Раз мова зайшла про обертання, то вже зрозуміло, що основний шанувальник чистого синуса – електродвигун змінного струму (однофазний або трифазний). У синусоїдальній формі «закладена» лише одна частота – 50Гц. Якщо форма спотворена, то наявні гармоніки та більш високі частоти – 100, 150, 200, 250Гц тощо. Більш високі частоти обертання двигуну не допомагають, зате перегрівають його обмотки, крім того, з’являється гудіння.
Тому, ніж перейматися шкодою від гармонік, краще завжди мати рівно 220В, 50Гц та чистий синус. В такому випадку не буде зайвого клопоту, оскільки підключена техніка буде нормально працювати, адже для будь-якої електроніки, двигуна або лампи, розрахованих на 220 / 50Гц це будуть ідеальні умови експлуатації. Як же побутові стабілізатори напруги Quant виправляють синус? Дуже просто: роблять заміри напруги в мережі 40000 раз в секунду (800 точок на кожен період мережевої частоти), і в кожній точці порівнює з зразковим синусом у себе в пам’яті. Якщо не відповідає – виправляє, підлаштовуючи миттєві значення вихідної напруги.
До речі, про частоту. Ось це єдине, що в наших мережах ніколи не потрібно виправляти. У нас єдина енергосистема, і якби ця частота не підтримувалася по всій країні, то система не працювала б в такому випадку. Тому розповіді, що «під великим навантаженням частота сідає», «зменшується» це з розряду «міських легенд». Тому на виході інверторного стабілізатора напруги Quant завжди така ж частота, як на вході.